Захворювання, що порушують сечовипускання у чоловіків. Чому не варто легковажити?

Захворювання, що порушують сечовипускання у чоловіків.   Чому не варто легковажити?

Захворювання, що порушують сечовипускання у чоловіків. 

Чому не варто легковажити?

 

    

Передумовами до порушення сечовипускання у чоловіків є ряд анатомічних та функціональних особливостей нижніх сечовидільних шляхів. До них в першу чергу слід віднести довгу уретру, проходження останньої через товщу передміхурової залози.

Процес сечовипускання:

Сеча, що продукується нирками опускається по сечоводах в порожнинну сечового міхура. Сечовий міхур є резервуаром в якому до певного об'єму накопичується сеча. Стінка міхура має пошарову будову. Основне значення при сечовипусканні відіграє т.з. “детрузор” - середній шар стінки сечового міхура, який являє собою мяз. В ділянці переходу сечового міхура в уретру — наявний кільцевидний мяз “сфінктер”, який, перебуваючи в скороченому стані “перекриває” сечовидільний канал та дозволяє утримувати сечу. Скорочуючись детрузор “витискає” сечу по уретрі назовні. В цей час сфінктер розслаблений і відбувається вільне, контрольоване сечовипускання.

Причини порушення сечовипускання  чоловіків досить часто залежать від віку. 

В молодих чоловіків домінують запальні захворювання і їх наслідки (уретрит, простатит, цистит, баланіт, балонопостит). Запальний процес сечовидільного каналу, або суміжних ділянок, супроводжується набряком, який, в свою чергу, зменшує просвіт уретри і утруднює сечопуск. Детрузору доводиться прикладати більше зусиль для “виганяння” сечі. Пацієнти відмічають потребу натужитись для сечовипускання, збільшення періоду очікування перед сечопуском, відчуття різі і дискомфорту, неповного спорожнення сечового міхура. Зазвичай, при адекватно призначеному лікуванні ці симптоми та порушення мають транзиторний характер та повністю зникають після ліквідації запалення. 

У випадках недолікованого запалення, переході у хронічну форму, травмах сечовидільного каналу — можливе створення “стриктури”. Це рубцеве, кільцевидне звуження уретри. Може розташовуватись у різних відділах сечівника, мати різний ступінь вираженості та протяжність. Локально звужуючи просвіт — може значно погіршувати відтік сечі, стоншувати струмінь, викликати больові відчуття.

В окремих випадках порушення сечовипускання може бути не пов'язане з механічними перешкодами по ходу уретри. При захворюваннях нервової системи (інсульти, ураження нервових шляхів, травми хребта та спинного мозку) — порушується іннервація детрузора з розладами скоротливої функції. В результаті може спотворюватись відчуття наповненості сечового міхура, зменшується можливість утримання сечі тощо.

В чоловіків віком понад 45 років домінують порушення сечопуску пов'язані з віковими змінами простати. З часом у всіх чоловіків простата починає збільшуватись в об'ємі. Цей процес на медичній термінології називають “аденома простати”, або “доброякісна гіперплазія простати”. Збільшуватись простата може по-різному: у одних чоловіків відсутні скарги до похилого віку, у інших — можуть з'являтись певні скарги вже у віці 40-50 років. Поява симптомів пов'язана з перетисканням уретри, яка пронизує передміхурову залозу, аденоматозною тканиною. Як і у випадку стриктури детрузору доводиться докладати щораз більше зусиль для евакуації сечі. З часом, коли м'яз стає слабшим — починає з'являтись “залишкова сеча” (після сечовипускання міхур повністю не спорожнюється). При відсутності лікування — можливе виникнення гострої затримки сечовипускання. 

Окремою, найбільш небезпечною групою захворювань, що можуть порушувати сечопуск  є онкозахворювання сечовидільної системи. Серед них найчастіше зустрічаються злоякісні пухлини сечового міхура та простати. Ці утвори збільшуючись в розмірах утруднюють відтік сечі, є причиною появи кровотечі, вираженого больового синдрому, розвитку локальних та віддалених метастазів.

Діагностика. 

При наявності будь-яких порушень сечовипускання, больових відчуттів, появи крові у сечі — необхідне ретельне обстеження для чіткого встановлення причини. Різні захворювання вимагають різного лікування. Тому перед призначенням лікування, проведенням тих чи інших втручань — важливо встановити правильний діагноз.

Зазвичай урологічне обстеження включає лабораторні та інструментальні обстеження. Серед лабораторних найчастіше виконуються:

- Загальні аналізи крові та сечі (Дозволяють виявити запальний процес. Визначити ступінь вираженості та тип запалення.)

- Біохімічний аналіз крові (Дозволяє оцінити функціонування внутрішніх органів, печінки, підшлункової залози, нирок)

-Аналіз крові на P.S.A. (Онкомаркер, підвищення рівня якого, дозволяє запідозритионкологію простати. Рекомендовано виконувати чоловікам понад 40 років 1р/рік)

Найпоширеніші інструментальні обстеження:

- УЗД органів сечовидільної системи (дозволяє виявляти пухлини та камені нирок і сечового міхура, оцінювати розміри та структуру простати, відтік сечі з нирок та спорожнення сечового міхура тощо).

- Рентгенографія оглядова та екскреторна (виявлення рентген-контрастних каменів, перешкод на різних рівнях сечовивідних шляхів. Оцінка функціонального стану нирок)

- Уретроцистоскопія (ендоскопічний огляд сечовидільного каналу, сечового міхура з можливістю забору матеріалу для гістологічного дослідження).

- Пальцеве ректальне обстеження (дозволя виявити ущільнення в простаті, оцінити її структуру, болючість, тощо).

- Пункційна біопсія простати (виконується при підозрі на онкологію простати).

В ряді випадків, при необхідності оперативного втручання, додатково можуть можуть виконуватись: комп'ютерна томографія, магнітно-резонансна томографія, рентгенографія.

Лікування.

Лікування починається тільки після стовідсоткової впевненості у виявлені причини порушення сечовипускання. При різних захворюваннях лікування відрізняється. Так, при запальних захворюваннях, які спричиняють набряк в тих чи інших відділах сечовидільного каналу — проводиться антибактеріальне, протизапальне, протинабрякове і симптоматичне лікування, яке спрямоване не тільки на покращення сечовідтоку, а і на знищення збудника, що викликав запальний процес.

Стриктури у тих випадках, коли вони не надто виражені та протяжні — можуть ліквідовуватись шляхом бужування (механічного розширення). При значному звуженні просвіту уретри — необхідне ендоскопічне розсічення стриктури. Це малоінвазивне оперативне втручання при якому стриктуру в декількох місцях розсікають. Проводитись розсічення може або “холодним” ножем, або з використанням лазера.

Аденома (доброякісна гіперплазія) простати. При виборі тактики лікування велику роль відіграють такі фактори як: розміри аденоми, об'єм залишкової сечі, загальний стан пацієнта і наявність супутніх захворювань. У випадках коли простата збільшена не значно і об'єм залишкової сечі не перевищує 40-50 мл. - проводиться медикаментозне лікування спрямоване на гальмування росту аденоми та на покращення відтоку сечі. Коли розміри простати сягають понад 60 см3, об'єм залишку сечі понад 60-80 мл, неефективні  або малоефективні медикаментозні середники — рекомендується оперативне втручання. На сьогоднішній день “золотим стандартом”  в оперативному лікуванні аденоми вважається трансуретральна резекція (ТУР) простати. При значно вираженій середній долі можливе використання лазера для проведення “енуклеації”.

При злоякісних новоутворах можливі різні варіанти лікування. Вибір методу строго залежить від розміру пухлини, її розташування, поширення за межі простати, рівня П.С.А., стану  пацієнта тощо. Лікування може бути суто медикаментозне, оперативне та комбіноване. 

У випадку ранньої діагностики та адекватно проведеної терапії можливе настання стійкої ремісії (практично повного оздодровлення).

Можливі наслідки при відсутності лікування. При будь-яких перешкодах на шляху відтоку сечі, сечовому міхуру доводиться прикладати щораз більше зусиль для “виштовхування” сечі. На початкових стадіях детрузор збільшуючи свою масу здатен компенсувати перешкоду, але з часом починає з'являтись “залишкова” сеча (міхур повністю не спорожнюється при сечовипусканні). За відсутності лікування об'єм залишку поступово збільшується і спричининяє погіршення відтоку сечі з нирок, що призводить до розвитку ниркової недостатності.  У запущених випадках — виникає гостра затримка сечовипускання. В  частини пацієнтів, внаслідок застою сечі, розчинені у ній солі починають випадати у осад, що спричиняє утворення конкрементів (каменів). 

Щодо симптомів: найчастіше пацієнти скаржаться на необхідність натужуватись при сечопуску, ослаблення струменя сечі, почащення сечовипускання, збільшення частоти нічних сечовипускань, біль та дискомфрт над лоном, різі при сечовипусканні, появу крові у сечі.

Медичний центр “NOVO” проводить діагностику та лікування захворювань, що порушують сечовипускання у чоловіків. В клініці використовується сучасне обладнання, яке дозволяє максимально швидко встановити діагноз та провести усі необхідні лікувальні маніпуляції. 

Також медичний центр проводить післяопераційний контроль/нагляд за пацієнтами, що проходили тут лікування, надає консультативну допомогу. Лікарі “NOVO” співпрацють з лікувально-профілактичними закладами різних рівнів Львова та області. Працівники регулярно проходять стажування у провідних медичних центрах.

Також тут доступний практично увесь спектр новітніх діагностичних методик виявлення сечокамяної хвороби (камені нирок, сечоводів, сечового міхура), для жінок — огляд/консультація гінеколога, організація обстежень суміжних спеціалістів.


Будьте здорові! Любіть жити!


Поділитись:



Переваги
  • Висококваліфікований медичний персонал. Участь у міжнародних та всеукраїнських заходах дає можливість застосувати найкращий світовий досвід
  • Зручний графік роботи. Ми працюємо 6 днів на тиждень, в будні до 22:00, в суботу до 21:00 - записуйтесь та приходьте в зручний для Вас час!
  • Високоточне діагностичне обладнання провідних світових виробників з максимальною безпекою та зручністю для пацієнта.